Нужен реферат на тему "Козак мамай один із най популярніших образів 17-18 ст."
Нужен реферат на тему "Козак мамай один із най популярніших образів 17-18 ст."
надо реферат написать или накопать в гугле мне не важно но минимум должно быть
4-5 стр оплата 1-2 доллара на кипер.
Українці малювали символічні портрети Мамая на полотні й дереві, скринях, хатніх дверях і навіть на вуликах. Мамая зображують у вишитій сорочці, жупані, шароварах і з бандурою — символом співочої душі народу. Кінь — втілення ідеї волі. Дуб — символ могутності й сили, на ньому висить зброя — шабля, мушкет, спис. Образ захисника народу від зайд-поневолювачів відомий всій Україні. Та лише на Кіровоградщині він увічнений у кількох географічних назвах. Це села Велика і Мала Мамайка, річка Мамайка, балка Мамаїв Яр. Крім того, як в історичних джерелах, так і в усних переказах є згадки про кількох повстанських ватажків на ім'я Мамай, пов'язаних саме з територією нинішньої Кіровоградщини. «У нашому краї є багато людей, які є маяками на історичній долі України, — каже викладач Кіровоградського педагогічного університету, художник і краєзнавець Олександр Босий. — Тут жив батько Максима Залізняка, а перші Залізнякові загони збиралися біля села Цибулеве. Кошовий Іван Сірко родом iз містечка Торговиця, не так далеко — хутори Калнишевського».
Тут же, у Єлисаветградській фортеці, відбував службу в армії Омелян Пугачов. Він утік, очевидно, надивившись гайдамаччини, і на Волзі згуртував команду повстанців. Однак Пугачов привласнив собі царський родовід і боровся не за волю, а щоб стати царем».
Утім цей степовий край постійно називають «диким полем». Цивілізація, мовляв, почалася з «ролі Російської імперії». Цариця Єлизавета «ощасливила» цей край, назвавши українців «неуказним населенням», яке підлягало виселенню. На їхнє місце планували заселити завербованих людей, переважно близьких до слов'ян — сербів, болгар, росіян. Тільки-но тут утвердилася фортеця Єлизавети, як край був перейменований у Нову Сербію, потім стала Новоросія. Відразу ж пішла зміна знакової системи для іменування території. Відповідно, у 1730—1750 роки вибухнула гайдамацька війна, що завершилася Коліївщиною. Саме з Чорного і Чутівського лісів і Холодного Яру ширилася по всій Україні гайдамаччина у відповідь на загарбницьку політику Російської імперії та Польщі.
В архівних документах XVIII століття згадуються кілька історичних осіб на ім'я Мамай. Скажімо, гайдамацький ватажок Мамай мав повстанський загін неподалік Новоархангельська. Коли ватажка захопили й стратили, його шапку зберіг один селянин, який потім теж назвався Мамаєм і з ватагою подався в гайдамаки. Звісно, для селянина схопитися за вила означало, що його вже дуже допекли. Про Мамая російські жандарми писали, що це «вор и разбойник». Але ж селянин просто так ні хату, ні сім'ю, ні господарство не кине. Так само поневолювачі називали «розбійниками» козаків.
Найвідоміші «бази» гайдамаків на Кіровоградщині були неподалік сіл Цибулеве та Цвітне, розповідає Олександр Босий. Загони були від 20 до 800 осіб. 1750 року генерал-губернатор доповідав колегії про полоненого гайдамацького ватажка: «Сего августа 1 числа известный вор и разбойник Марко Мамай под Черным лесом пойман, в Запорожскую Сечь привезен и содержится под крепчайшим караулом». Архівний запис 1768 року свідчить про допит запорожця Федора Мамая. У селі Цибулевому переповідають, як сотник Мамай зібрав загін проти чужинців, які кривдили селян і злочинно винищували ліси. В одному з боїв біля Чутівського лісу тяжко пораненого Мамая взяли у полон. Страченого ватажка для остраху селян прив'язали до коня і протягли через усе містечко, а тоді вкинули його тіло в яр. Люди вночі розшукали тіло й поховали його неподалік яру, який з тих пір так і зветься — Мамаїв. Над цим яром нині залізнична станція «Мамаїв Яр».
«Лише після знищення Січі, у 1780-ті роки, нова влада пригасила гайдамацькі повстання і відібрала вільні землі козаків і селян, — розповідає Олександр Босий. — У 1733 році Росії не належало жодного метра землі сучасної Кіровоградщини, а в 1794-му вона захопила вже усі «вольниці запорозькі». Було запроваджено кріпацтво. Не дивно, що саме тоді стали з'являтися в українських хатах картини з козаком Мамаєм, як надія і віра у прийдешнє визволення».
До речі саме за наказом Катерини ІІ(сучої баби, як співаєтся в народних думах) було знищено більшість лісів черкащини та поділля, в тому числі і вищезгаданий чорний ліс.
перевести в гугл перев!!!
Он был украинской иконой, воплощением волевых вечных стремлений украинцев быть хозяевами в своем доме. Имя его – Мамай. На тюрском языке «мамай» значит – никто, никак, без имени, пустота. По поверьям, если у человека нет имени, то злым силам его не найти и не покорить. Один безымянный одинокий козак, таким образом, олицетворяет всех украинцев в целом. Он одновременно и никто, и все вместе.
Мамая вытравливали из народа очень долго. Казалось, что этот идеализированный воин-символ, который являет собою миролюбие и глубину духовного мира украинцев и одновременно силу духа и воли, способность отстоять свою Родину, исчезнет из нашей памяти. Поработителям нужен был не целеустремленный вольнолюбивый народ, а серая масса, винтики в руках великих самодержцев. И потому не удивительно, что те картины Мамаев, что еще сохранились и которые собирали в самых отдаленных уголках Украины, отлеживались подальше от людского ока. Их не показывали широкой публике. Предыдущая выставка картин с изображением козака Мамая, состоялась в 1929 году. После этого выставок не было. В то же время культивировался образ советской «шароварщины», образ украинца-малоросса.
Снова мы смогли увидеть Козака Мамая только после обретения Украиной независимости.
Народный депутат Украины Иван Плющ на первой после 1929 года выставке картин с изображением Мамая сказал, что только теперь начинает понимать, насколько советские идеологи вытравливали всеми возможными способами из украинцев козацкий дух, который является сутью национальной идеи.
Олесь Санин, снявший в 2003 году художественный фильм “Мамай”, отметил на выставке, что для него Мамай – это непознанный образ свободы, воли, который не обязательно ассоциировать только с козацтвом. Поскольку картины возникли, когда козацтво было уже в упадке. И потому Мамай – это ответ украинского народа на ситуацию, которая была вокруг. Это была насмешка над теми козаками, которые не удержали независимость, но в то же время в этих работах – великая мечта о когда-то могучей независимой Украине. Козацкий дух – это дух свободы, идея, которая помогала людям бороться за лучшую долю. Эта основная идея, и она связана с козацтвом.
Общинно-личный Спаситель (Спас) выступает в легендах и мифах украинцев под разными именами. Под именами богов: Коляда, Колодий, Масляница. Под именами великих героев: Китоврас, Богарир из Савур-могилы, Козак Мамай. Искусство военного единоборства и выживания в экстремальных условиях у козаков-характерников носит название Спас. Спас – это и необычная мистическая сила, которая иногда появляется у козака сама по себе. Про такое явление наши предки говорили: «Будет враг – будет сила». Но Спас можно и развить в себе с помощью специальной науки. Наука Спаса великого теперь утрачена, остались лишь малые спасы: знахарство, различное колдовство, заговоры, мелкие чудеса.
Архетип Спасителя периодически воплощает очередной «сын человеческий», исполняя освященный поколениями ритуал. В нем герой время от времени воссоздает акт творения мира, отдавая себя на смерть ради жизни. Спас каждый раз помогает поворачивать колесо времени, объединяя прошлое с будущим. Спас дарит людям чувство единства со своими богами, которые были их предками, побуждает к ответственности за свою землю, кровь, потомков.
Есть определенные правила изображения Козака Мамая, и каждая деталь рисунка несет символическое значение.
Мамай никогда не изображается с нательным крестом, что говорит о том, что он Спаситель, оберегавший людей уже тогда, когда они еще не были крещены.
На иконе обязательно изображается дуб как символ древа Мироздания - Мамай сидит под ним возле самых корней.
Музыкальный инструмент в руках Мамая указывает на принадлежность Козака Мамая к солнечным божествам. Во многих мифологических системах солнечный бог играет на музыкальном инструменте. Наш народ сберег эту традицию в обычае ходить в День Петра и Павла в поле смотреть, как «играет» солнце.
Возле Мамая - черный конь. Утром солнце выезжает на белом коне, чтобы освещать надземный мир. Вечером солнце садится на черного коня, чтобы спуститься в подземный мир и, победив силы тьмы, вернуться в надземный мир утром. На то, что Мамай собрался в потусторонний мир побеждать темные силы, указывает и сова на дереве.
По своему символическому значению украинский Мамай тождествен египетскому Осирису, индийскому Митре, Одину, Христу и многим другим менее известным, но не менее значимым богам индоевропейской мифологии.
Легенды про Козака Мамая начинаются так: «Жил Козак Мамай на Сичи, наверное, вечно. Никто не мог сказать, сколько ему лет». По легенде Козак Мамай появляется внезапно и так же внезапно куда-то исчезает. Он оказывается рядом всякий раз, когда люди попадают в беду, и спасает их. Также о Козаке Мамае повествует легенда «Савур-могила», в которой рассказывается, как Козак Мамай сражается со змеем, побеждает его, но, потеряв в результате этой истории свою сестру, уходит из жизни в каменную Савур-могилу, которую сам для себя соорудил. Вместе с конем Козак спустился в могилу и с тех пор его никто не видел. Но люди говорят, что иногда конь выскакивает из кургана и носится по степи.
ребят вот инфа хорошая закатайте все это в вордоский документ подгоните что-бы било по теме и скиньте по вп вместе с номером кошелька так же проще будет
моя инфа или макса???
И какой текст в моём сообщении именно - 1 или 2
и у нас почти одно и то же
если обоих по доллару кинешь нам обоим?
Добавлено спустя 05 минут 04 секунды
Він був української іконою, втіленням вольових вічних прагнень українців бути господарями у своєму будинку. Ім'я його - Мамай. На тюрском мовою «мамай» значить - ніхто, ніяк, без імені, порожнеча. За повір'ями, якщо у людини немає імені, то злих сил його не знайти і не підкорити. Один безіменний самотній козак, таким чином, втілює всіх українців в цілому. Він одночасно і ніхто, і всі разом.
Мамая витравлювали з народу дуже довго. Здавалося, що цей ідеалізований воїн-символ, який являє собою миролюбність і глибину духовного світу українців і одночасно силу духу і волі, здатність відстояти свою Батьківщину, зникне з нашої пам'яті. Поневолювачам потрібен був не цілеспрямований волелюбний народ, а сіра маса, гвинтики в руках великих самодержців. І тому не дивно, що ті картини Мамаєв, що ще збереглися і які збирали в найвіддаленіших куточках України, відлежувалися подалі від людського ока. Їх не показували широкій публіці. Попередня виставка картин із зображенням козака Мамая, відбулася в 1929 році. Після цього виставок не було. В той же час культивувався образ радянської «шароварщини», образ українця-малороса.
Знову ми змогли побачити Козака Мамая тільки після здобуття Україною незалежності.
Народний депутат України Іван Плющ на першій після 1929 року виставку картин із зображенням Мамая сказав, що тільки тепер починає розуміти, наскільки радянські ідеологи витравлювали всіма можливими способами з українців козацький дух, який є суттю національної ідеї.
Олесь Санін, який зняв у 2003 році художній фільм “Мамай”, відзначив на виставці, що для нього Мамай - це непізнаний образ свободи, волі, який не обов'язково асоціювати тільки з козацтвом. Оскільки картини виникли, коли козацтво було вже в занепаді. І тому Мамай - це відповідь українського народу на ситуацію, яка була навколо. Це була насмішка над тими козаками, які не втримали незалежність, але в той же час в цих роботах - велика мрія про колись могутньої незалежній Україні. Козацький дух - це дух свободи, ідея, яка допомагала людям боротися за кращу долю. Ця основна ідея, і вона пов'язана з козацтвом.
Общинно-особистий Спаситель (Спас) виступає в легендах і міфах українців під різними іменами. Під іменами богів: Коляда, Колодій, Масляна. Під іменами великих героїв: Китоврас, Богарир з Савур-могили, Козак Мамай. Мистецтво військового єдиноборства та виживання в екстремальних умовах у козаків-характерників носить назву Врятував. Врятував - це і незвичайна містична сила, яка іноді з'являється в козака сама по собі. Про таке явище наші предки говорили: «Буде ворог - буде сила». Але Врятував можна і розвинути в собі за допомогою спеціальної науки. Наука Спаса великого тепер втрачена, залишилися лише малі спас: знахарство, різне чаклунство, змови, дрібні чудеса.
Архетип Спасителя періодично втілює черговий «син людський», виконуючи освячений поколіннями ритуал. У ньому герой час від часу відтворює акт творення світу, віддаючи себе на смерть заради життя. Врятував кожен раз допомагає повертати колесо часу, поєднуючи минуле з майбутнім. Врятував дарує людям відчуття єдності зі своїми богами, які були їх предками, спонукає до відповідальності за свою землю, кров, нащадків.
Є певні правила зображення Козака Мамая, і кожна деталь малюнка несе символічне значення.
Мамай ніколи не зображується з натільним хрестом, що говорить про те, що він Спаситель, оберігаючий людей вже тоді, коли вони ще не були хрещені.
На іконі обов'язково зображується дуб як символ древа Світобудови - Мамай сидить під ним біля самих коренів.
Музичний інструмент в руках Мамая вказує на приналежність Козака Мамая до сонячним божеств. У багатьох міфологічних системах сонячний бог грає на музичному інструменті. Наш народ зберіг цю традицію у звичаю ходити в День Петра і Павла в полі дивитися, як «грає» сонце.
Біля Мамая - чорний кінь. Вранці сонце виїжджає на білому коні, щоб освітлювати надземний світ. Увечері сонце сідає на чорного коня, щоб спуститися в підземний світ і, перемігши сили темряви, повернутися в надземний світ вранці. На те, що Мамай зібрався в потойбічний світ перемагати темні сили, вказує і сова на дереві.
За своїм символічним значенням український Мамай тотожний єгипетському Осиріса, індійському Митрі Одину, Христу і багатьом іншим менш відомим, але не менш значущим богам індоєвропейської міфології.
Легенди про Козака Мамая починаються так: «Жив Козак Мамай на Січі, напевно, вічно. Ніхто не міг сказати, скільки йому років». За легендою Козак Мамай з'являється раптово і так само раптово кудись зникає. Він виявляється поруч всякий раз, коли люди потрапляють в біду, і рятує їх. Також про Козака Мамая розповідає легенда «Савур-могила», в якій розповідається, як Козак Мамай бореться зі змієм, перемагає його, але, втративши в результаті цієї історії свою сестру, йде з життя в кам'яну Савур-могилу, яку сам для себе спорудив. Разом з конем Козак спустився в могилу і з тих пір його ніхто не бачив. Але люди кажуть, що іноді кінь вискакує з кургану і носиться по степу.
Нужен реферат на тему "Козак мамай один із най популярніших образів 17-18 ст."
0.00 
