Тема #66051

 #  

 #  

Блок вообще красиво пишет

 #  

#1019343 пишет

Блок вообще красиво пишет

это да, как его раньше не замечал...

 #  

#697408 пишет

Правда красивый стих?

Правда, правда.

 #  

Она, как прежде, захотела
Вдохнуть дыхание свое
В мое измученное тело,
В мое холодное жилье.

Как небо, встала надо мною,
А я не мог навстречу ей
Пошевелить больной рукою,
Сказать, что тосковал о ней...

Смотрел я тусклыми глазами,
Как надо мной она грустит,
И больше не было меж нами
Ни слов, ни счастья, ни обид...

Земное сердце уставало
Так много лет, так много дней...
Земное счастье запоздало
На тройке бешеной своей!

Я, наконец, смертельно болен,
Дышу иным, иным томлюсь,
Закатом солнечным доволен
И вечной ночи не боюсь...

Мне вечность заглянула в очи,
Покой на сердце низвела,
Прохладной влагой синей ночи
Костер волненья залила...

он же.

 #  

люблю стихи, в них как то по особенному можна выложить чувства и эмоцыи, не так как впростом тексте о любви)

 #  

anasis пишет

Она, как прежде, захотела
Вдохнуть дыхание свое
В мое измученное тело,
В мое холодное жилье.

Как небо, встала надо мною,
А я не мог навстречу ей
Пошевелить больной рукою,
Сказать, что тосковал о ней...

Смотрел я тусклыми глазами,
Как надо мной она грустит,
И больше не было меж нами
Ни слов, ни счастья, ни обид...

Земное сердце уставало
Так много лет, так много дней...
Земное счастье запоздало
На тройке бешеной своей!

Я, наконец, смертельно болен,
Дышу иным, иным томлюсь,
Закатом солнечным доволен
И вечной ночи не боюсь...

Мне вечность заглянула в очи,
Покой на сердце низвела,
Прохладной влагой синей ночи
Костер волненья залила...

да стихи у Блока на славу..

Добавлено спустя 01 минуту 18 секунд

littlegirl пишет

люблю стихи, в них как то по особенному можна выложить чувства и эмоцыи, не так как впростом тексте о любви)

это точно, и когда читаешь стих больше ощущений, больше эмоций

Добавлено спустя 02 минуты 30 секунд

Den_Rosl_Job пишет

Правда, правда.

 #  

#697408 пишет

это точно, и когда читаешь стих больше ощущений, больше эмоций

да и сама когдато писала, и чего то всегда о чемто неразделенном

 #  

Ночь, улица, фонарь, аптека,
Бессмысленный и тусклый свет.
Живи еще хоть четверть века -
Все будет так. Исхода нет.

Умрешь - начнешь опять сначала
И повторится все, как встарь:
Ночь, ледяная рябь канала,
Аптека, улица, фонарь.

Это удивительно красиво

 #  

Молодцом!

 #  

goguino пишет

Ночь, улица, фонарь, аптека,

наша учительница по русской литературе всегда начинала так урок и все мы должни ето были продолжить)

 #  

littlegirl пишет

да и сама когдато писала, и чего то всегда о чемто неразделенном

и я часто пытался писать о девушке, которой я безразличен, но почему то не мог завершить..
ещё этот стих люблю

Чого являєшся мені
У сні?
Чого звертаєш ти до мене
Чудові очі ті ясні,
Сумні,
Немов криниці дно студене?
Чому уста твої німі?
Який докір, яке страждання,
Яке несповнене бажання
На них, мов зарево червоне,
Займається і знову тоне
У тьмі?

Чого являєшся мені
Усні?
В житті ти мною згордувала,
Моє ти серце надірвала,
Із нього визвала одні
Оті ридання голосні —
Пісні.
В житті мене ти й знать не знаєш,
Ідеш по вулиці — минаєш,
Вклонюся — навіть не зирнеш
І головою не кивнеш,
Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш,
Як я люблю тебе без тями,
Як мучусь довгими ночами
І як літа вже за літами
Свій біль, свій жаль, свої пісні
У серці здавлюю на дні.

О, ні!
Являйся, зіронько, мені
Хоч в сні!
В житті мені весь вік тужити —
Не жити.
Так най те серце, що в турботі,
Неначе перла у болоті,
Марніє, в'яне, засиха,—
Хоч в сні на вид твій оживає,
Хоч в жалощах живіше грає.
По-людськи вільно віддиха,
І того дива золотого
Зазнає, щастя молодого,
Бажаного, страшного того
Гріха!
І. Франко

 #  

http://www.audiopoisk.com/track/bi-2/mp3/holod/
А.Блок "Холод"
Би-2

 #  

#697408 пишет

littlegirl пишет

да и сама когдато писала, и чего то всегда о чемто неразделенном

и я часто пытался писать о девушке, которой я безразличен, но почему то не мог завершить..
ещё этот стих люблю

Чого являєшся мені
У сні?
Чого звертаєш ти до мене
Чудові очі ті ясні,
Сумні,
Немов криниці дно студене?
Чому уста твої німі?
Який докір, яке страждання,
Яке несповнене бажання
На них, мов зарево червоне,
Займається і знову тоне
У тьмі?

Чого являєшся мені
Усні?
В житті ти мною згордувала,
Моє ти серце надірвала,
Із нього визвала одні
Оті ридання голосні —
Пісні.
В житті мене ти й знать не знаєш,
Ідеш по вулиці — минаєш,
Вклонюся — навіть не зирнеш
І головою не кивнеш,
Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш,
Як я люблю тебе без тями,
Як мучусь довгими ночами
І як літа вже за літами
Свій біль, свій жаль, свої пісні
У серці здавлюю на дні.

О, ні!
Являйся, зіронько, мені
Хоч в сні!
В житті мені весь вік тужити —
Не жити.
Так най те серце, що в турботі,
Неначе перла у болоті,
Марніє, в'яне, засиха,—
Хоч в сні на вид твій оживає,
Хоч в жалощах живіше грає.
По-людськи вільно віддиха,
І того дива золотого
Зазнає, щастя молодого,
Бажаного, страшного того
Гріха!
І. Франко

оо як за душу тронуло Франко, вміли вони те писати і якось так з душею, і так щиро і просто, але так зрозуміло усім, старим і молодим, багатим і будним, бо кохання то для всіх, воно всіх робить немічно однаковими....

 #  

#697408 пишет

В школе задали

Хочу в школу...
*плак-плак*

 #  

littlegirl пишет

бо кохання то для всіх, воно всіх робить немічно однаковими

золоті слова.. якби ще те кохання завжди було взаємним

 #  

#697408 пишет

оо як за душу тронуло Франко, вміли вони те писати і якось так з душею, і так щиро і просто, але так зрозуміло усім, старим і молодим, багатим і будним, бо кохання то для всіх, воно всіх робить немічно однаковими....

чесно кажучм не знаю що таке невзаємне кохання, хоча один раз думала що то воно але то виявилась проста симпатія

 #  

а я два роки вже люблю її, бачу кожен день - вона моя однокласниця, та я їй тільки друг

 #  

#697408 пишет

а я два роки вже люблю її, бачу кожен день - вона моя однокласниця, та я їй тільки друг

не знаю мені здається що краще бути другом а не коханим, коли ти більше ніж друг виникають якісь труднощі у спілкуванні......

 #  

littlegirl пишет

#697408 пишет

а я два роки вже люблю її, бачу кожен день - вона моя однокласниця, та я їй тільки друг

не знаю мені здається що краще бути другом а не коханим, коли ти більше ніж друг виникають якісь труднощі у спілкуванні......

може й так, та якось серце розривається коли бачу її поряд з іншим

 #  

#697408 пишет

littlegirl пишет

#697408 пишет

а я два роки вже люблю її, бачу кожен день - вона моя однокласниця, та я їй тільки друг

не знаю мені здається що краще бути другом а не коханим, коли ти більше ніж друг виникають якісь труднощі у спілкуванні......

може й так, та якось серце розривається коли бачу її поряд з іншим

а о це так, я навіть маючи хлопця ревную деяких своїх друзів-хлопців, вони мені дуже дорогі, і не може дивитися коли вони з іншою ідуть та ще з тою яка мені не подобається

 #  

littlegirl пишет

а о це так, я навіть маючи хлопця ревную деяких своїх друзів-хлопців, вони мені дуже дорогі, і не може дивитися коли вони з іншою ідуть та ще з тою яка мені не подобається

ех ну ладно, іду вірш вчити, добре що хоч в день виспався.. солодких снів, приємно було поспілкуватись

 #  

#697408 пишет

littlegirl пишет

а о це так, я навіть маючи хлопця ревную деяких своїх друзів-хлопців, вони мені дуже дорогі, і не може дивитися коли вони з іншою ідуть та ще з тою яка мені не подобається

ех ну ладно, іду вірш вчити, добре що хоч в день виспався.. солодких снів, приємно було поспілкуватись

взаємно і хай щястить)

 #  

Добавлю сюда еще мой один любимый сонет Шекспира:
" что без тебя весь этот белый свет?
в нем только ты...другого счастья нет..."

 #  

Хороший выбор-попробуй начать читать Достоевского-мыслить умеешь...

 #  

очень красивый!

 #  

ты че на Ждейсона Стэттэма колпак одел?!)

 #  

Да, рифмование отличное, всё складно получилось